У 2019 р. вийшла у світ монографія “Грабово-букові ліси Закарпаття: формування, стійкість, захисна роль”, першим співавтором якої є завідувач кафедри лісознавства, д.с.-г.н., професор Олійник В.С.
У монографії охарактеризовано лісостани смуги грабових бучин Закарпаття, наведено особливості природного відновлення під наметом лісу, висвітлено процеси формування корінних деревостанів, оцінено динаміку стійкості насаджень, з’ясовано природу вітровалів і сніголомів та їх поширення. За експериментальними дослідженнями висвітлені показники водорегулювальних і ґрунтозахисних властивостей лісистості водозборів та віку деревостанів. Розраховано для науковців, екологів, фахівців лісового і водного господарства та аспірантів і студентів.
 |
 |
У збірнику наукових праць Лісівничої академії наук України (Вип. 16) за 2018 рік опубліковано статтю “Водорегулювальна роль лісистості водозборів Горган”. Автори статті – завідувач кафедри лісознавства, докт. с.-г. наук, професор Олійник В.С., аспірант Рак А.Ю.
У статті розглянуто вплив лісу на складники водного балансу і режим річкового стоку в умовах висотної поясності гірського району Горган в Українських Карпатах. З’ясовано, що із збільшенням висоти гірського рельєфу зростає сума річних опадів, схиловий і підземний види стоку води, зменшується сумарне випаровування вологи і транспірація деревостанів, а також збільшується лісистість водозборів, змінюється співвідношення площ ялинових і букових лісів. Охарактеризовано величини сумарного випаровування вологи лісом і польовими угіддями, а також транспірації насаджень залежно від гіпсометричних рівнів гірських схилів. Отримано дані щодо збільшення лісом випаровування вологи порівняно з польовими угіддями впродовж року і вегетаційного сезону. Наведено кількісні показники лісистості водозборів, річних опадів, стоку води і випаровування вологи для висотних поясів – буково-ялицевих, буково-ялицево-ялинових і ялинових лісів.
Проаналізовано особливості формування і проходження паводкового стоку води залежно від специфіки гірських природних умов. Отримано емпіричні формули щодо залежності основних характеристик паводків від лісистості і площі водозборів. Встановлено, що ліс, порівняно з польовими угіддями, здатний зменшувати максимальні піки паводків на 20% і збільшувати їх тривалість у два рази.
Виявлено, що у гідрологічному відношенні найбільш значуща роль лісу на невеликих водозборах площею менше 100 км², у зв’язку з чим вони можуть слугувати об’єктами для оптимізації лісистості і екологічного удосконалення рубок головного користування. Рекомендовано також зменшувати лісоексплуатаційну діяльність по мірі збільшення висоти гірського рельєфу.
У збірнику наукових праць Лісівничої академії наук України (Вип. 15) за 2017 рік опубліковано статтю “Ґрунтозахисна роль лісу на водозборах Карпат”. Автори статті – завідувач кафедри лісознавства, докт. с.-г. наук, професор Олійник В.С., доцент кафедри лісознавства, канд. с.-г. наук Вітер Р.М.
У статті наведено кількісну оцінку ґрунтозахисної ролі лісового покриву на гірських водозборах карпатського регіону. Розраховано показники твердого стоку (модуль твердого стоку, каламутність води) на парних водозборах та в різних рельєфно-кліматичних умовах Карпат. Висвітлені залежності обсягів річного змиву ґрунту від стрімкості схилів і лісистості водозборів. Відзначено, що ґрунтозахисні властивості лісів ослаблюються із збільшенням стрімкості рельєфу та зменшенням лісистості. Проаналізовано відмінності прояву ерозійних процесів на різних висотних смугах гірської системи, що зумовлюють вибір диференційованих методів оптимізації лісистості.
У Науковому віснику Національного лісотехнічного університету України (т. 27, № 8) за 2017 рік опубліковано статтю «Концепція збереження та невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні». Співавтор статті – професор кафедри лісознавства, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., доцент Яцик Р.М.
Розроблення й прийняття Концепції зумовлено потребою розробки методів збереження та невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні, визначення стратегічної мети й завдань, методологічних, методичних, організаційних принципів і прийомів діяльності зі збереження генетичної мінливості лісів. Вона покликана забезпечити стабільність функціонування лісових екосистем сьогодні та в майбутньому, зберегти потенціал лісів стосовно продукування ними комплексу унікальних економічних, екологічних й соціальних благ. Використання документу слугуватиме основою для розробки нових й удосконалення існуючих законодавчо-правових, нормативно-регулюючих і організаційно-розпорядчих актів, що забезпечують різні сторони збереження біорізноманіття в лісах – програм, положень, настанов, вказівок, інструкцій, рекомендацій тощо. У Концепції охарактеризована актуальність й необхідність збереження лісових генетичних ресурсів, приведена класифікація загроз зниження генетичного різноманіття лісових деревних порід, проаналізовані правові засади процесу збереження лісових генетичних ресурсів, розроблені методи й стратегії збереження генетичної мінливості лісових деревних видів, приділена увага сталому користуванню вигодами від збереження лісових генетичних ресурсів, вказано на науковий супровід цього процесу і віднайдено шляхи реалізації даної Концепції, яка в Україні розроблена вперше.
Вийшов у світ збірник наукових праць Лісівничої академії наук України (Вип. 14) за 2016 рік, в якому опубліковано низку наукових статей викладачів кафедри лісознавства – проф. Олійника В.С., проф. Яцика Р.М., доц. Бродовича Р.І.
У 2016 р. вийшла у світ монографія “Відновлення корінних природних комплексів Косівщини”, першим співавтором якої є доцент кафедри лісознавства, д.с.-г.н., с.н.с. Шпарик Ю.С.
У монографії підготовлено пропозиції з відновлення природного біорізноманіття лісових і польових екосистем, тваринного світу, а також мікологічних комплексів Косівщини за результатами вивчення стану та структури природних і штучних екосистем регіону. Подано також аналіз сучасної господарської діяльності району та основні фактори трансформації природних екосистем. Зроблено висновки та підготовлено наукове обґрунтування шляхів вирішення основних природоохоронних проблем регіону. Розрахована на спеціалістів установ ПЗФ, лісового і сільського господарства та суміжних галузей, на вчених, викладачів, студентів, екологів, а також всіх тих, кого хвилюють проблеми охорони природи.